Перець сичуаньський - це спеція, яка найчастіше використовується в китайській та індійській кухні. Надає стравам особливого, яскравого смаку. Також існують інші його назви: японський перець або китайський коріандр. До речі, сичуаньський перець не має жодного відношення до чорного чи червоного перцю, це зовсім інша рослина. Перцем цю спецію називають через стійкий перцевий запах.
Сичуаньський перець вирощують у Китаї, Кореї та на Японських островах.
У якості приправи використовують лише оболонку плодів, яку застосовують цілою або перетирають у порошок.
Японський перець – це пряна та гостра приправа. Смак нагадує гвоздику і трохи кислуватий. Запах – деревно-лимонний. Післясмак від сичуаньського перцю нагадує м'яту: відчувається невеликий холодок і оніміння. Також японський перець викликає легке поколювання, яке нагадує дію насиченої газованої води.
Відмінність сичуаньського перцю від звичайного полягає в тому, що його гострота не така пекуча, а більш пікантніша.
Ця спеція робить більш насиченим смак та аромат м'ясних та рибних страв. Перед додаванням його бажано подрібнити. Також цю пряність кладуть у різні соуси, овочі та рис, застосовують у консервуванні. Сичуаньський перець відмінно доповнить локшину, страви з морепродуктів, салати та багато іншого. Ще в азіатських країнах його застосовують у кондитерському виробництві.
У процесі термічної обробки він швидко втрачає свої ароматичні якості, тому класти його потрібно або за 5 хвилин до готовності, або у вже готове блюдо.
Перець сичуаньський добре поєднується з коріандром, бадьяном, фенхелем, імбирем та гвоздикою.
Ця спеція також активно застосовується у народній медицині азіатських країн, а особливо у Китаї. Настоєм із сичуаньського перцю разом із часником та сіллю там лікують хвороби ШКТ. Завдяки його властивостям можна полегшити стан при застуді, а також нормалізувати підвищений тиск. Також сичуаньський перець має антимікробні властивості.
